За оцінками будівельної компанії GAZDA, частка інвестиційних придбань на первинному ринку сьогодні становить близько 45–50% від усіх продажів. Для порівняння: у 2020–2021 роках цей показник сягав 60–65%.

Але змінилася не лише кількість — змінилася сама логіка інвестування.

🔹 Якщо раніше інвестор купував квартиру переважно для перепродажу або оренди, то сьогодні мотивація стала більш практичною та багаторівневою.

Покупці все частіше інвестують у збереження коштів у надійному активі, житловий «резерв» для себе чи родини, можливість майбутнього переїзду, житло у безпечнішому регіоні, об’єкти, які можна вигідно здавати в оренду. Тобто інвестиція дедалі частіше поєднується з особистою потребою.

🔹 До повномасштабної війни понад 70% інвестиційних покупок припадало на квартири економ та комфорт-класу площею 30–80 м², а частка одно- і двокімнатних квартир сягала 80–90%.

Сьогодні структура змінилася:

• частка квартир в інвестиційних покупках знизилась приблизно до 50%;

• сегмент бізнес-класу зріс до 25–30%;

• преміумжитло — до 18–20%.

🔹 Регіональна карта також змінилася. Якщо раніше Київ та область формували до 40% інвестиційного попиту, а великі міста на кшталт Харкова, Дніпра та Одеси — ще близько 30%, то сьогодні картина інша:

• Київ і область — близько 35%;

• західні області — вже 35–40%;

• Харків, Дніпро та Одеса — близько 15%.

Сьогодні вигідною вважається не найдешевша квартира на старті будівництва, а та, яка залишиться затребуваною через кілька років — для життя, оренди або перепродажу. Саме тому зростає інтерес до комплексів із концепцією live-work-play, сервісами, інфраструктурою, безпечним середовищем та гнучкими умовами розтермінування.

Джерело: МінФін